ГОЛОД… ГОЛОД… УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ!

Дивовижна людська пам’ять… Голубить щасливими митями та крає серце трагічними. Українці, як жодна інша нація, мають таких спогадів більш ніж достатньо. 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. – найчорніший час в історії нашої землі. Чи ж можна нам його забути, як страшний сон? Ні! Заради пам’яті безневинно закатованих ми маємо пам’ятати! Пам’ятати, щоб не допустити подібного.
Члени Ради старшокласників Хотинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 присвятили найщиріші і найправдивіше слова пам’яті 4 мільйонам українських селян, селам і хуторам, які щезли з лиця землі після голодомору.
В образі знедоленої Матері-України (Дралюк О. – 8 клас), яка звернулася зі словами молитви до своїх замордованих дітей, глядачі побачили та відчули всі пережиті Україною муки втрати найціннішого – могутнього українського роду.
Жоден учасник заходу не залишився байдужим до сказаних слів, почутих пісень, побаченого документального відео. Учні-статисти ознайомили із раніше прихованими історичними фактами. З екрану проектора проникали у дитячі серця кадри конфіскації радянською владою зерна у селян, арешту «ворогів народу». У принишклому залі панувала атмосфера важких роздумів, пробивалися сльози жалю та співчуття. Адже сльози, пролиті за безвинно померлих – то очищення наших душ і сердець.
Оптимістичними ліричними словами про засудження зла й велич правди завершився захід. Колективне виконання духовного гімну України «Боже, великий, єдиний» згуртувало всіх учнів та педагогів, батьків. Шматочок чорного хліба, яким пригостили кожного глядача, мав присмак гіркоти минулого та солодощів нашого майбутнього, надії.
Члени учнівського самоврядування, які долучилися до організації та проведення заходу закликають усіх українців згадати у наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час голодомору. Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть силу і волю, мудрість і наснагу для зміцнення України.

20151130_111048 20151130_110516 20151130_105433 20151130_105006 20151130_111917 20151130_111455